Чому ми нещасливі?

Ніколи не звинувачуйте іншу людину!!! Зосереджуйтеся на тому, щоб змінити себе. Ви і тільки ви несете відповідальність за своє життя!!!

Недавно я опублікувала історію в своєму Інстаграмі з цією цитатою і в опитуванні запитала чи читачі погоджуються з цими словами. Результати опитування: 50%/50%.

По цьому видно, що велика кількість людей не готові брати відповідальність за своє життя і в своїх нещастях звинувачують інших людей.

Чи буває так, що ви думаєте: “От якщо б мій чоловік був, як в Олі (Люди, Мар”яни), то я б була щасливою” або ” Якщо б я жила в іншій країні, то була б успішнішою”, або ” Якщо б я знайшла (знайшов) свою другу половинку, то була б щасливою”, або ” В усьому винен уряд”?…. Якщо б, якщо б, якщо б…

Якщо для того, щоб ви були щасливими, вам потрібно щось від інших людей, то хочу вас розчарувати але ви ніколи не будете щасливими.

Чому? Тому що, по – перше, інші не зобов’язані вам давати щось, якщо ви не дитина, а по – друге, вони не можуть задовільніти ваші потреби навіть, якщо і дуже захочуть зробити це. Причина в тому, що вам спочатку треба змінити свій внутрішній стан. Психологічно здорова самодостатня особа буде щасливою не залежно від обставин в яких вона опинилася. Якщо ці обставини погані і не приносять їй задоволення, то вона змінює їх.

Чую, як з різних сторін посипалися злісні коментарі: “Хіба так просто все змінити? Я ж живу з ним (з нею) через дітей…” або “А якщо в мене не виходить знайти партнера з яким я б була (був) щасливою?” або “От мені не подобається жити в цій країні але ж не так легко все змінити”…

Це типове виправдання людей з психологією жертви. Такі люди просто бояться брати на себе відповідальність за своє життя частково або повністю.

Хочу наголосити, що я нітрохи не звинувачую таких людей! Вони абсолютно не винні, що у них таке мислення. і більш того, я також в минулому була однією із них. Таке мислення у них сформувалося в дитинстві. Важко радіти життям, любити себе, захоплюватися а не звинувачувати, якщо в дитинстві тебе не вчили цього. Якщо в дитинстві ви чули, що ваша мама була б щаслива, якщо б не ваш поганий батько, то в дорослому житті ви будете мати таке ж саме мислення навіть і підсвідомо.

Чи є з цього вихід? Чи можемо ми навчитися або приймати обставини в нашому житті і дякувати за них або змінювати їх?

Так, вихід є. Для початку потрібно зрозуміти, що таке мислення є неправильним. Це буде перший, але дуже важливий крок. А далі потрібно працювати над тим, щоб навчитися бути самодостатньою щасливою людиною незалежно від обставин, які навкруг тебе.

Вибір за вами: або залишайтеся жити з надією, що хтось зробить вас щасливими або почніть міняти своє мислення і пропрацюйте проблеми, які у вас з більшою ймовірністю є.

Якщо потрібна допомога, то звертайтеся за посиланням нижче. Консультації по психології проводжу онлайн для жителів Івано – Франківської області і всіх областей України.

Автор Зоряна Чабан